"Силоміць тримав її у себе. Тому так легко кинула"
"Під Зборовом довелося пережити йому тяжку особисту трагедію. Принесли недобру вість про жінку. Був зажурений. Пізніше детально оповідали цю історію, чувши її так, як розповідав король при вечері. Жінка Хмельницького залюбилася з наглядачем двору. Завела з ним інтригу", пише історик Михайло Грушевський в "Історії України-Руси" про зраду дружини гетьмана Богдана Хмельницького Гелени 1651 року.
Вони знайомі із середини 1640-х. Тоді власник хутора Суботів на Черкащині взяв Гелену за служницю. Восени 1647 року господаря не було вдома і вона приймала чигиринського підстаросту Данила Чаплинського. Того підмовили навідатися до Суботова магнати Конєцпольські, які хотіли відібрати хутір.
Гелена показує володіння Богдана Хмельницького й починає залицятися. Данило Чаплинський дізнається, що у власника немає документів на землю, отримав її у спадок від батька. Вирішує напасти на хутір. Його вояки палять і грабують поселення, б'ють сина Богдана Хмельницького.
Гелену викрадають. Данило Чаплинський вінчається з нею за католицьким обрядом. Богдан Хмельницький скаржиться до сейму у Варшаву. Просить покарати нападників і відшкодувати збитки. Підстаросту викликають до столиці в суд. Вірять його виправданням.
Нехай Хмельницький сам собі припише втрату хутора, бо не запасся форменим свідоцтвом на володіння, кажуть на засіданні. За законом, не всяк власник речі є її господарем. Панові залишається звернутися до старости чигиринського і прохати, щоб він, якщо побажає, дав свідоцтво.
Звинувачення в побитті сина й викраденні Гелени відкидають.
Жінка не була його дружиною, говорить Чаплинський. Він силоміць тримав її у себе. Тому так легко кинула. Мені сподобалася, тому одружився. Ніхто не примусить мене відпустити її. Та навіть якби я зробив це, то вона не захоче ні за що на світі повернутися до Хмельницького.
Судді стають на його сторону. Призначають лише невелику компенсацію.
Навіщо тобі шкодувати за такою жінкою? На світі чимало красунь, звертаються до Богдана Хмельницького. Пошукай іншу, а ця нехай залишиться з тим, кому судилася!
Той не відступає і йде до короля Владислава IV, разом із яким воював. Монарх хоче допомогти та бідкається, що не вплине на шляхту. З цим власник Суботова повертається додому. Там його вже підчікує Данило Чаплинський. Затримує та кидає до в'язниці на чотири дні.
"Без жодної моєї вини позбавив ствердженого королівськими привілеями добра, пише Богдан Хмельницький до коронного гетьмана Миколи Потоцького на початку 1648 року із Запорізької Січі, куди подався після звільнення. А найгірше й найсумніше те, що цей Чаплинський, п'яний і здурілий, тяжко мене збезчестив, ув'язнивши між злодіїв. Коли б не допомогла своєю участю й проханням Чаплинська, ця розсудлива невинних людей жалібниця, то не знаю, що б сталося від ворожого наклепу з моєю головою далі".
На Запоріжжя він прибуває із закликом до повстання проти поляків. Козаки обирають гетьманом і рушають проти військ Речі Посполитої, які розміщуються по українських містах Правобережжя. Протягом року доходять до міста Замостя тепер Люблінське воєводство Польщі.
Повернувшись із походу, Богдан Хмельницький наказує знайти та привести до нього Гелену. Данило Чаплинський утікає і кидає її в Чигирині. Гетьман вирішує взяти її за дружину.
Вінчаються на початку 1649-го в Переяславі у присутності представників Московії, Молдови, Трансільванії та Волощини теперішня Румунія. Благословення на шлюб дає Єрусалимський патріарх Паїсій, який перебуває в Києві. Він розриває її попереднє вінчання з Данилом Чаплинським. Публічно відпускає Богданові Хмельницькому гріхи. Вдячний гетьман дає патріарху тисячу золотих і табун баських коней. Дружину відправляє до Суботова. Сам прямує до козаків, щоб продовжити війну з поляками.
Гелена протягом трьох років управляє його господарством і купається в розкоші. Носить перли й діаманти. Частує гостей із золотих бокалів. Та сини й доньки Богдана Хмельницького від попереднього шлюбу її ненавидять. Не подобається вона й соратникам гетьмана. Називають "хитрою ляшкою", радять позбутися. Але він не слухає, бо кохає.
У червні 1651-го веде військо до Берестечка нині Горохівський район на Волині. Жінка зраджує зі скарбником та обкрадає його. Коли гетьман дізнається про це, то наказує сину Тимошеві розібратися з нею. Гелену вішають голою на брамі садиби.
"Пішла поголоска в таборі, що перехоплено лист до неї від Чаплинського. Аби скарби поховала, а самого Хмеля отруїла. Тимошко велів її спочатку огнем мордувати доки не добув закопаних барил із грошима", згадував шляхтич Кшицький.
Того ж року Богдан Хмельницький вінчається у Свято-Іллінській церкві в Корсуні на Черкащині з Ганною Золотаренко. Вона походить із корсунської родини ювелірів, сестра полковників Івана та Василя Золотаренків і родичка першої дружини Ганни. Жінка наводить лад у господарстві, закладає сад, наймає оркестр. Її поважають усі діти.
Ганна вміло припиняє чвари між старшинськими родинами. Видає універсал про заборону займати землі Густинського монастиря біля Прилук на Чернігівщині. Підписується "Гетьманова Ганна Богданова Хмельницька". Усі її слухаються.
За 14 років після смерті чоловіка стрижеться в черниці Печерського монастиря в Києві під ім'ям Анастасія. Помирає 1671-го.
7 мільйонів злотих коштувало майно, що захопили козаки під проводом Богдана Хмельницького в битві під Пилявцями 1648 року. Серед покинутого поляками на полі бою були 92 гармати, великий обоз із золотом, сріблом, хутром, харчами та боєприпасами. Здобич дозволила гетьманові розраховуватися з татарами й посилити власне військо.
Зраджував жінку зі служницею
Коли Богданові Хмельницькому виповнилося 28 років, він служив у Чигиринському полку реєстрового козацького війська й закохався в міщанку з Переяслава 16-річну Ганну Сомко. Її батько Семен був купцем і учасником посольств Речі Посполитої в Москві.
Із жінкою козак взявся розбудовувати хутір Суботів біля Чигирина тепер Черкаська область. Успадкував його від батька Михайла, який загинув 1620 року в битві з турками.
Дружина народжує Катерину, Марію, Степаниду, Олену, Тимоша, Остапа та Юрія. Щоб утримати володіння та родину, Богдан Хмельницький іде на службу до коронного гетьмана Станіслава Конєцпольського.
У 1640-х Ганна Хмельницька починає хворіти. Більшість часу проводить у ліжку. Для догляду за дружиною та дітьми чоловік наймає в Чигирині Гелену Коморовську. Вона з дрібної польської шляхти, але сирота. Ганна зустрічає її тепло. Чоловік ще тепліше молода, блакитноока полонить його серце.
Зраджує дружину. Чутки доходять до Ганни. Її самопочуття погіршується і вона помирає. Богдан Хмельницький живе зі служницею в цивільному шлюбі.
По материалам: https://gazeta.ua/articles/history-newspaper/_silomic-trimav-yiyi-u-sebe-tomu-tak-legko-kinula/1006765